Поведінка

Щоб по-справжньому зрозуміти реакції домашньої кішки, потрібно зазирнути в її минуле. Собаки походять від зграйних тварин, які вміють домовлятися і миритися після сварок. А ось предком домашніх кішок була африканська дика кішка — переконана одиначка. Ці хижаки жили поодинці, суворо охороняли свою територію й розраховували лише на себе. Саме це минуле багато в чому визначає характер усіх сучасних кішок.

Незважаючи на те, що кішки давно живуть із людьми, всередині вони залишилися одинокими мисливцями. Однак вони виявилися дуже гнучкими: якщо їжі вдосталь і обстановка спокійна, кішки цілком можуть дружити як зі своїми родичами, так і з людьми.

Найлегше кошеня вчиться довіряти людині в так званий чутливий період — приблизно з другого до дев'ятого тижня життя. Але навіть найлагіднішій кішці протягом усього життя життєво важливо відчувати, що вона контролює ситуацію, розуміє, що станеться далі, і завжди має шлях до відступу в разі небезпеки.

Через те, що кішки завжди жили поодинці, вони не навчилися демонструвати підкорення (як це роблять собаки, щоб уникнути бійки). Зустрівшись із загрозою, кішка радше завмре, сховається або втече — відкрито нападати вона буде лише в найкрайнішому випадку, коли тікати нікуди. Крім того, у дикій природі показувати біль чи слабкість дуже небезпечно — це робить тебе легкою здобиччю. Через цей інстинкт кішки феноменально вміють приховувати хвороби й сильний біль, що часто стає проблемою, бо господарі й навіть ветеринари не завжди можуть вчасно помітити, що тварині погано.

Кішки спілкуються зі світом постійно, але роблять це не так, як ми. Вони дуже рідко використовують голос, надаючи перевагу мові тіла: позам, рухам хвоста, виразу мордочки й напрузі м'язів. Щоб зрозуміти кішку, потрібно дивитися на неї цілком — якщо судити лише за однією деталлю (наприклад, лише за хвостом), можна сильно помилитися.

Положення хвоста — чудовий показник настрою. Піднятий вертикально вгору хвіст говорить про те, що кішка впевнена в собі, доброзичлива й готова спілкуватися; якщо кінчик такого хвоста загнутий, як знак питання, це тепле вітання. Розслаблений хвіст на рівні спини або трохи нижче говорить про те, що кішка спокійна, але все одно контролює обстановку. Якщо кішці страшно чи тривожно, вона підтискає хвіст між задніми лапами, намагаючись здаватися якомога меншою. А ось при сильному переляку або готовності захищатися реакція протилежна: шерсть на хвості встає дибки, і він стає схожим на ялинковий йоржик — так тварина намагається здаватися більшою і страшнішою.

Рухи хвоста теж дуже важливі. Якщо кінчик лише злегка посмикується, кішка на чомусь сильно зосереджена або полює. Але якщо хвіст починає різко й із силою хльоскати з боку в бік — це явна ознака того, що кішка злиться або роздратована, і чим сильніше й швидше б'є хвіст, тим ближче кішка до того, щоб на когось накинутися. І навпаки, якщо хвіст м'яко обвиває вашу ногу — це котячий аналог обіймів.

Котячі вуха можуть не лише вловлювати найменші шурхоти, а й показувати найтонші відтінки настрою. Вуха, спрямовані вперед і трохи вбоки, говорять про розслаблену цікавість. Якщо вони опускаються і розводяться в сторони (позиція «літачок»), кішці некомфортно й тривожно. Щільно притиснуті до голови вуха — ознака сильного страху чи готовності до бою (так кішка захищає їх від травм). Якщо одне вухо дивиться вперед, а інше назад, кішка розгублена й намагається прислухатися одразу до кількох речей.

Оскільки кішки інстинктивно приховують свої хвороби, зрозуміти, що їм боляче, дуже складно. Кішка, яка відчуває сильний біль, може не плакати й не кричати, а просто стати млявою й сховатися. Щоб вирішити цю проблему, вчені з Монреальського університету розробили спеціальну шкалу (Feline Grimace Scale — FGS), яка дає змогу оцінити рівень болю просто за виразом мордочки тварини, без будь-яких складних приладів.

Цей метод ґрунтується на тому, що при болю лицьові м'язи скорочуються рефлекторно, і кішка не може це контролювати. Щоб перевірити кішку за цією шкалою, потрібно спостерігати за нею близько 30 секунд у моменти, коли вона не спить, не їсть і не вмивається. Оцінюються п'ять частин мордочки, за кожну ставиться від 0 до 2 балів, потім бали підсумовуються. Дослідження показали, що якщо кішка набирає 4 бали і більше, їй справді дуже боляче і потрібно терміново давати знеболювальні ліки.

Важливо пам'ятати, що в кішок із плоскими мордочками (наприклад, персів) складніше оцінити напругу морди й вусів, але очі та вуха все одно покажуть правильний результат.

У кішок немає такої багатої міміки, як у нас чи в мавп. Свою радість і любов вони показують за допомогою запахів, поз і звуків. Якщо навчитися це помічати, ви зрозумієте, наскільки сильно улюбленець вас любить.

Одна з головних ознак повної довіри — «повільне моргання». Коли кішка дивиться на вас і повільно прикриває очі, вона ніби говорить: «Я не збираюся нападати» (у хижаків прямий немиготливий погляд — це виклик). Учені з'ясували, що якщо людина сама почне повільно моргати, дивлячись на кішку, вона, найімовірніше, відповість тим самим — це чудовий спосіб свідомо показати їй свою доброзичливість.

Ще одна важлива ознака — коли кішка треться об вас щоками, підборіддям чи буцається головою: на її мордочці є спеціальні залози, які виділяють заспокійливі феромони. Це не просто випрошування їжі — так кішка позначає вас як «свого», додає до своєї родини й показує, що з вами безпечно.

Якщо кішка спить поруч із вами, притулившись до тіла, значить, вона довіряє вам свою безпеку. Найвищий ступінь довіри — коли кішка спить на спині, розкинувши лапи й показуючи живіт: у природі живіт найвразливіше місце, і показати його можна лише там, де не чекаєш жодної біди. А коли кішка приносить вам свої іграшки чи впійману мишку, це теж прояв турботи, що дістався від диких предків: вона ділиться з вами здобиччю і намагається вас «нагодувати».

Ми звикли думати, що якщо кішка муркоче, значить, вона абсолютно щаслива. Але наука каже, що все набагато складніше. Муркотіння створюється завдяки ритмічним скороченням м'язів гортані й діафрагми — учені навіть знайшли в горлі кішок спеціальні подушечки, які можуть вібрувати й створювати цей звук майже автоматично, щойно крізь них проходить повітря.

Звісно, кішки муркочуть, коли їм добре. Але вони також навчилися використовувати муркотіння, щоб керувати людьми. Існує так зване «вимогливе» муркотіння — його кішки видають, коли просять їжу чи увагу. Дослідники з'ясували, що всередині цього звуку прихований високий писк (на частоті 220–520 Гц), неймовірно схожий на плач людського немовляти. Навіть люди, які ніколи не мали кішок, сприймають цей звук як тривожний і терміновий — виходить, кішки навчилися використовувати наші батьківські інстинкти, щоб ми швидше нагодували їх.

Але й це ще не все. Кішки можуть голосно муркотіти, коли їм дуже боляче, страшно чи коли вони народжують. Дехто вважає, що так кішки лікують самі себе: вібрації на частотах муркотіння (від 25 до 150 Гц) прискорюють загоєння ран, знімають запалення й навіть допомагають швидше зростатися зламаним кісткам.

Насправді важливо пам'ятати, що муркотіти тварина може як від радості, з метою поїсти улюблені ласощі, так і в стані сильного стресу для організму.

Стрес у кішок — серйозна проблема, яка буває гострою (короткочасною) або хронічною (постійною). Якщо гострий стрес (переляк від пилососа чи поїздка до лікаря) просто мобілізує сили, то постійний стрес повільно руйнує здоров'я кішки: спочатку організм намагається адаптуватися, але потім настає виснаження, і тварина починає важко хворіти. Щоб працівникам притулків і лікарям було простіше розуміти, наскільки сильно нервує кішка, було створено Шкалу стресу (Cat Stress Score, CSS), яка оцінює стан від 1 до 7 балів.

Неочевидні причини стресу й хвороби «від нервів». Часто господарі навіть не здогадуються, що змушує їхню кішку постійно нервувати. Наприклад, кішки чудово чують ультразвук, тому різні відлякувачі гризунів чи гул від побутової техніки можуть зводити їх з розуму. Також їх сильно дратують різкі запахи, наприклад, освіжувачі повітря чи ефірні олії цитрусових. А якщо кішка не має можливості залізти вище (на полицю чи комплекс), щоб оглядати кімнату згори, вона постійно почуватиметься вразливою.

Постійний стрес і високий рівень кортизолу («гормону стресу») призводять до реальних хвороб. Найчастіша проблема — ідіопатичний цистит: сечовий міхур болить і запалюється без жодних бактерій, просто від нервів, через що кішка може часто бігати в туалет чи почати писати повз лоток. Багато хто думає, що вона так «мститься», але насправді вона просто хворіє. Ще кішки можуть почати вилизувати себе до утворення величезних лисин, намагаючись у такий спосіб заспокоїтися. А якщо від стресу кішка перестане їсти, це неймовірно небезпечно: голодування в кішок дуже швидко (за кілька днів) призводить до смертельного захворювання печінки.

Через те, що ми й кішки сприймаємо світ по-різному, наші добрі наміри іноді здаються їм лякаючими. Розуміння цих відмінностей допоможе жити з улюбленцем душа в душу.

Помилки при погладжуванні: чому кішка раптово кусає. Найголовніша помилка — думати, що якщо кішка лягла на спину й показала живіт, вона просить його почухати. Відкритий живіт — це знак того, що вона вам довіряє, але якщо ви почнете його гладити, у неї спрацює інстинкт хижака: живіт потрібно захищати! Нервові закінчення там дуже чутливі, тому кішка миттєво пускає в хід кігті й зуби — це не через вредність, а просто древній рефлекс самозбереження.

Друга часта помилка — довго й сильно гладити кішку вздовж усієї спини, особливо ближче до хвоста. У цій зоні у кішок міститься величезна кількість нервових закінчень. Якщо гладити там занадто довго, нервова система кішки перевантажується, їй стає неприємно. У результаті виникає «агресія від погладжування»: секунду тому кішка муркотіла, а тепер кусає вас за руку, просто щоб ви зупинилися.

Гладити кішку потрібно так, як вони самі вилизують одна одну на знак дружби.

У багатьох фільмах і мультиках кішка з вигнутою спиною — це символ агресії й зла. Але в житті все залежить від ситуації. Якщо кішка вигинає спину, підходячи до вас, її м'язи розслаблені, а вуха дивляться вперед — вона просто солодко потягується й вітається. Але якщо та сама поза супроводжується наїженою шерстю, прямими лапами й притиснутими вухами — кішка в паніці намагається здаватися більшою, щоб захиститися від нападу. Якщо ви спробуєте її погладити, щоб «заспокоїти», вона захищатиме своє життя і нападе.

Ще одна кумедна помилка пов'язана із запахами. Часто кішка нюхає щось нове (наприклад, ваші черевики), а потім завмирає з прочиненим ротом і трохи божевільним поглядом. Людям здається, що кішка зображує відразу. Насправді за передніми зубами на піднебінні у неї є спеціальний «якобсонів орган» — додатковий ніс для найскладніших запахів і феромонів. Прочиняючи рот, кішка спрямовує молекули запаху прямо туди — тобто вона не кривиться від відрази, а дуже вдумливо й глибоко аналізує аромат.

Головні ветеринарні організації світу наполягають: найважливіше для психіки кішки — це відчуття контролю. Найгрубіша помилка, яку можуть зробити господарі — це насильно витягати налякану кішку з-під дивана або тримати її на руках, коли вона виривається. Для кішки, яка за своєю природою є одиначкою, будь-яка втрата свободи означає, що її зараз уб'ють (на емоційному рівні).

Якщо кішка звикає до нового будинку чи просто злякалася (наприклад, прийшли гості), обов'язково дайте їй можливість сховатися в безпечному місці, бажано вище від підлоги.

І найголовніше правило: будь-які пестощі й ігри кішка повинна ініціювати сама. Ніколи не нав'язуйте їй своє товариство.