Репродуктивне здоров'я

Статевий цикл кішок залежить від пори року й кількості світла. У Північній півкулі кішки найактивніші навесні й влітку, коли дні довгі. З жовтня по грудень настає період спокою — анеструс, коли рівень статевих гормонів (естрогенів) падає до мінімуму. Однак у кішок, які живуть у квартирах зі штучним освітленням (близько 14 годин світла на добу), цей цикл може працювати цілий рік незалежно від сезону.

Цикл кішки складається з кількох етапів, у кожного з яких свої гормони, поведінка і зміни в організмі.

Проеструс (підготовка до тічки) триває зовсім недовго, зазвичай менше доби: організм починає виробляти естрогени, готуючись до можливого спарювання. Кішка стає дуже ласкавою, треться об речі, але самих котів до себе ще не підпускає.

Еструс (сама тічка) — період, коли кішка готова до спарювання. Він триває від 2 до 19 днів (у середньому близько тижня). У яєчниках дозрівають яйцеклітини, рівень гормонів сильно зростає, через що змінюється поведінка кішки: вона приймає особливу позу (прогинає спину і відводить хвіст), голосно нявкає, качається по підлозі й менше їсть. Господарі, які з цим не стикалися, іноді думають, що кішка захворіла чи відчуває біль.

У ветеринарії виділяють і інші варіанти тічки: «розщеплена тічка» — коли ознаки починаються, потім на пару днів згасають і повертаються знову (часто буває в молодих кішок); затяжна тічка — коли тічка триває довше тижня (часто трапляється в сіамських кішок), що може бути пов'язано з гормональними кістами на яєчниках.

Якщо запліднення не відбулося, настає інтереструс (проміжок між тічками), який триває близько тижня — рівень гормонів падає, але одразу починають дозрівати нові фолікули, тому затишшя триває недовго, і виснажливий цикл повторюється знову.

Довгий час вважалося, що кішки можуть завагітніти лише в результаті механічного стимулятора при спарюванні — це відбувається завдяки мікроскопічним шипикам на статевому органі кота, які запускають потрібну нервову реакцію.

Однак сучасні дослідження показали, що в понад 30% кішок овуляція може відбуватися спонтанно — взагалі без участі котів. Запустити цей процес може запах самця, присутність поруч інших кішок у тічці або навіть просте погладжування кішки людиною по спині й попереку.

Головна проблема спонтанної овуляції в тому, що якщо кішка не завагітніла, організм починає готуватися до материнства (настає несправжня вагітність, що триває до 50 днів). У цей час матка тривалий час зазнає впливу гормону прогестерону — це захищає від нових тічок, але сильно підвищує ризик розвитку важких інфекцій і кіст матки.

Вагітність у кішок триває близько двох місяців (у середньому 65–66 днів). Самі пологи тривають від 4 до 42 годин. Кішки дуже плідні: у приплоді зазвичай народжується від 1 до 5 кошенят, а ймовірність завагітніти після спарювання дуже висока — майже 74%.

Щоб популяція росла так швидко, коти теж повинні бути активними. Статеве дозрівання в котів супроводжується зростанням тестостерону, через що на статевому органі з'являються ті самі шипики, що стимулюють кішку.

Ветеринари радять не допускати котів до розмноження до досягнення ними річного віку, щоб їхній організм повністю зміцнів, а сперма була якісною. Репродуктивні здібності котів зберігаються до 10–12 років, хоча з віком якість сімені падає.

Якщо кіт безплідний або має проблеми зі здоров'ям, спарювання все одно викликає у кішки овуляцію, але вагітність не настає — через це кішка страждає від несправжньої вагітності, а ризик хвороб матки зростає. Крім того, некастровані коти часто мітять територію, агресивні до інших тварин і потребують ізоляції.

Навколо розмноження кішок ходить багато міфів. Найвідоміший — легенда про те, що одна пара кішок та їхнє потомство здатні виробити 420 000 кошенят усього за 7 років. На практиці ця цифра неможлива, оскільки вона передбачає ідеальні умови: стовідсоткову виживаність усіх кошенят, негайне їхнє дорослішання і відсутність хвороб та старості. Якби біологічні закони працювали так ідеально, в одному місті за 10 років народилося б 76 мільярдів кішок.

Реальні розрахунки вчених враховують високу смертність на вулиці: близько 75% безпритульних кошенят гинуть у перші місяці життя через інфекції, паразитів, голод і машини. З урахуванням цієї суворої статистики пара кішок та їхнє потомство за 7 років дають набагато менше, але все одно небезпечне число — близько 100 особин.

Сучасні комп'ютерні моделі допомагають розрахувати, як саме росте популяція і як на неї впливає стерилізація. Якщо в закритій групі з 50 кішок не вживати жодних заходів, за 10 років там народиться і загине від тягот життя близько 1000 кошенят. Моделювання показує, що просте відловлювання й приспання не працюють так ефективно, як масова стерилізація (програми ВСП: Відлов — Стерилізація — Повернення). Коли рівень стерилізації досягає потрібної позначки, кількість нових кошенят падає до нуля, популяція стабілізується, а потім починає скорочуватися.

Стерилізація вирішує не лише проблему безпритульних тварин, а й захищає здоров'я конкретного домашнього улюбленця. Масштабні медичні дослідження показують, що каструвані коти живуть у середньому на 62% довше некастрованих, а стерилізовані кішки — на 39% довше за нестерилізованих. Такий розрив пояснюється просто: кастровані тварини рідше тікають із дому, не беруть участь у вуличних бійках (а отже, не заражаються небезпечними вірусами на кшталт імунодефіциту чи лейкозу) і не піддаються хворобам репродуктивної системи.

Піометра (гнійне запалення матки) — небезпечне для життя захворювання, при якому матка наповнюється гноєм. Раніше вважалося, що на неї хворіють лише собаки, але кішки страждають від неї анітрохи не менше, особливо в середньому і старшому віці (у середньому близько 7,5 років). Хвороба розвивається через гормони: повторювані несправжні вагітності змушують слизову оболонку матки розростатися й виділяти багато секрету, при цьому місцевий імунітет падає, і бактерії (часто кишкова паличка) легко проникають усередину. Симптоми у кішок часто бувають прихованими — виділення з петлі помічають не завжди, оскільки кішки дуже охайні, натомість тварина стає млявою, відмовляється від їжі й може блювати. Головний метод лікування — термінова операція з видалення матки і яєчників; якщо зволікати, може розпочатися зараження крові. Звичайна планова стерилізація повністю виключає ризик розвитку цієї хвороби.

Пухлини молочних залоз — третє за частотою онкологічне захворювання у кішок. На відміну від собак, у яких половина пухлин доброякісні, у кішок понад 90% таких новоутворень є злоякісними, вони дуже швидко ростуть і дають метастази в легені. Головний стимулятор росту таких пухлин — статеві гормони в період тічок, тому найкраща профілактика — вчасно проведена стерилізація.

Спираючись на цю статистику, ветеринарні організації по всьому світу запустили кампанію «Fix by Five» («Стерилізуй до 5 місяців»): рекомендується проводити планову операцію кошенятам строго до того, як їм виповниться 5 місяців. Міфи про те, що рання стерилізація шкодить росту чи якось звужує сечовивідний канал у котів, давно спростовані наукою — операція в ранньому віці переноситься набагато легше, тварини швидше відходять від наркозу, а притулки перестають заповнюватися небажаними кошенятами.